Шевченко закликає об'єднуватись



Меню сайта

Пошук

Головна » Публікації » Кооперативний рух

Кооперація: мораль важить більше ніж гроші

Цього року Львівщина збирається оголосити рік родини Нижанківських, відомої в краю своїми сподвижництвом на ниві служіння українській справі більше 100 років назад. А один з них Остап Нижанківський, священник УГКЦ, талановитий музикант – 150 річницю якого будемо святкувати цього року - став засновником української молочарської кооперації «Маслосоюз», можна сказати базової кооперативної структури, яка будувала економічну самостійність українських громад, давала їм віру та впевненість – ми, українці, можемо. Можемо краще за інших спільно працювати, доброчесно управляти, дбати за добро всіх та кожного зокрема.

Українська хартія вільної людини говорить, що наріжним каменем є три думки: 
відповідальність за своє життя, а отже його успіх, добробут і щастя нікому не може бути переданою, ми самі відповідаємо за себе. Наступне, мораль і духовні цінності не можуть бути відкладеними на завтра, вони потрібні 
сьогодні. І третя думка, ми будуємо те, що уявляємо, а отже від глибини, масштабу і творчого хисту нашої уяви залежить наше майбутнє.
А про господаря сказано таке:
Бути господарем, ось наше головне суспільне завдання, тобто відновити в українців почуття господаря , чиїми фундаментальними рисами є відповідальність за себе, своїх близьких і простір свого життя.

У вересні минулого року, у розвиток ідей Ініціативи 1-го грудня, відбувся західний регіональний «круглий стіл» на якому в т.ч. говорили що таке моральна економіка. Балакали і про кооперацію, але у прийнятому документі нічого відображено не було, бо для еліти не зрозуміло що це і для чого. Це без образ будь кого. Це факт. Їм не відома глибина ідеї кооперації, як способу соціального служіння у громадах, як способу збільшення потенціалу найбідніших, як способу  економічного змагання із сильними світу цього, її природа, завдання, і це насторожує.

Важко сприймається ця ідея у середовищі інтелектуалів, бо все впирається у ось це сакраментальне – це не на порядку дня, нам спочатку треба владу змінити і тоді само по собі все зміниться. Давайте ще створимо Галицьку партію і будемо розказувати про файну історію кооперації у Галичині. Прицмокуватимемо і повторюватимемо - ну було ж колись у нас. Було! Минулося. Тобто інтелігенція не хоче брати на себе роль провідництва у цій сфері із різних причин. А якщо дехто за це і береться, то не розуміє, чому через 1-2 роки все це перетворюється на його приватний бізнес або того чи іншого діяча. І ніби робили так як треба, але кооперативу не вийшло. Бо кооперація вимагає моралі і духовності, вони не можуть бути відкладені на завтра (Із Української хартії вільної людини). Без цього виходить так як виходить.

Тому передумовою нашої сьогоднішньої розмови є бідність населення і моральна деградація, провалля між бідними і багатими, монополізація економічного життя та визиск, еміграція найпродуктивніших в пошуках праці. На жаль, ані влада , ані опозиція сьогодні не знають що робити. Бо не треба. Політика стала прекрасним бізнесом. У програмах партій не знайдете жодного слова про кооперацію. А якщо це станеться, то для того щоб поексплуатувати тему, а вийде так як написано вище. А результатом стане – розчарування, моральне падіння, зубожіння.

Земельні латифундисти вже освоюють українську землю. Громадські рухи,товариства, організації об’єднують лише дещицю людей і то в основному займаються культурологічною діяльністю, не залежать від вкладу членів (ніхто не платить членські внески, у багатьох організаціях це навіть не вимагається. Керівництво цих проектів говорить, що ми маємо спонсорів – одного, двох, бо це набагато простіше. В Україні не існує сучасної кооперативної ідеології і, на жаль, не видно перспективи для її зародження.

Тож виникає необхідність аналізу ситуації та постановки проблеми щодо можливостей економічної самоорганізації громад через кооперацію. Тому ми хочемо отримати відповідь чи економічна самоорганізація громад через кооперацію реалістична у нинішній час. Відповідь маємо дати собі самі, я зараз не готовий відповісти на це запитання. Можливо ще треба нижче упасти, щоб повернутися до основ кооперації.

Чи можна вважати кооперацію моральною економікою? Чи може в нас звичайна економіка, яка лише соціально відповідальна? Чи можна «економізувати» роботу громадських і політичних рухів? Чи залежить кооперація від підтримки влади, чи це питання людини, громади, власної позиції? Чи сприятливі умови в Україні для економічної самоорганізації населення з точки зору необхідних та достатніх умов? І що кожний з нас може зробити, щоб особисто прикластися до економічної самоорганізації через кооперацію? А що Європа? А що там ще є якісь кооперативиi? А чому вони ще існують? Які на це є підстави у країнах бізнесу та конкуренції? Чому кооперація ще там не сконала? І чи це правда, що Європу зараз охопила нова хвиля створення енергетичних кооперативів, споживчих кооперативів на противагу супермаркетам? Важко повірити, але кажуть, що у найбільш капіталістичній країні світу США електропостачальні кооперативи обслуговують 37 млн людей і володіють половиною електричних розподільних 
ліній у країні. Це те, що у нас називається ОБЛЕНЕРГО . Кому належать Відповідь знаєте самі.

Ось, якщо дамо відповіді на ці питання, то зрозуміємо варто робити чи ні ці речі, бо у свідомості існує провалля, деградація цінностей і саме це є найскладнішим.

Як підказує життя історичне тло, слово про взаємну поміч та солідарність, зобов’язання і відгуки духовенства, кооперативні цінності і принципи можуть стати базою для визволення із рабства духу, але це вимагає важкої праці і доброчесного провідництва, щоб вести сліпий народ. Нам в жодному разі не потрібно сьогодні плакатися на проблемами, це реалії. Потрібно самим формувати власну дорожну карту економічної самоорганізації населення, як це робили наші попередники 100 років тому, формувати з питань розв’язання проблем, які б дозволили зрозуміти народу вигоди від економічного об'єднання найбідніших (те що називаємо економічною самоорганізацією) та силу власної економічної ініціативи. Шлях долає той, хто йде. Головне щоб іти у правильному напрямку.

Довідково про соціально-економічну вагу кооперації у світі

Яскравий приклад переваг кооперативної форми господарювання - міжнародний кооперативний рух. Сьогодні його учасники — кооперативні організації 96 країн, які об'єднують 1 млрд. членів кооперативів. Кооператори 
забезпечують робочими місцями понад 100 мільйонів та обслуговують понад 3 млрд. осіб, тобто близько половини населення світу.

Сумарний обіг 300 найбільших кооперативів світу перевищує 1,6 трлн. дол. США. Серед них найсильніші позиції  займають кооперативи Франції, США, Німеччини, Японії, Нідерландів, Великобританії та Швейцарії. Загальний обіг 
аграрних кооперативів становить в середньому 472 млрд. дол.; банківсько-кредитних – 430; споживчих – 354 ;страхових -282; виробничих — 35; охорони здоров'я-27 млрд. дол. Частка кооперативів на ринку сільськогосподарських продуктів — молока, м'яса, фруктів та овочів, зерна та кормів у 34 країнах ЄС становить в середньому від 50 до 100 відсотків.

Про значну роль кооперації у світі свідчить і те, що ООН оголосила 2012-й Міжнародним роком кооперативів, а Генеральна Асамблея ООН планує наступні роки провести під девізом «Десятиліття сталого розвитку кооперативів».

Категорія: Кооперативний рух | Опубліковав користувач: Celvin (15 Квітня 2013)
Перегляди: 585 | Рейтинг: 0.0/0
Кооперативний рухКооперація у світіКредитний кооператив
Сільськогосподарський кооперативСпоживчий кооперативВиробничий кооператив
Житлово-будівельний кооперативЛюдинаСтартап
Кількість коментарів: 0
Коментувати можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]