Шевченко закликає об'єднуватись



Меню сайта

Пошук

Головна » Публікації » Кредитний кооператив

Дослідження: Кредитні спілки в Україні після фінансової кризи — фактичний стан і перспективи розвитку

У цьому дослідженні оцінено характер процесу консолідації серед кредитних спілок після фінансової кризи, а також найбільш важливі чинники, за якими можна поділити на більш та менш успішні кредитні спілки з метою розробки рекомендацій щодо можливих механізмів підтримки та рефінансування. Це сприятиме ухваленню стратегічного рішення Урядом України і спільних рішень KfW та його українських партнерів щодо можливості рефінансування кредитних спілок за рахунок коштів Німецько-українського фонду (DUF). Одне з основних завдань дослідження — зібрати дані в досить великому, але фрагментованому секторі, що слабо контролюється регулятором. Було проаналізовано наявні по сектору дані та доповнені інформацією, отриманою під час різноманітних інтерв'ю та «польових» досліджень. У зборі та обробці даних були задіяні галузеві асоціації, співробітники проекту та фахівці, які працюють у секторі. 


Стрімкий розвиток кредитних спілок припадає на період 2004—2008 рр. Середньорічний приріст номінальних кредитів і депозитів становив, відповідно, 67 і 63 %. Кількість працюючих кредитних спілок зросла з 600 до 800. У 2004 році кількість членів кредитних спілок не перевищувала 10 000. До кінця 2008 року було 43 кредитних спілки із кількістю членів більше 10 000, у тому числі 4 кредитні спілки із кількістю членів більше 100 000. Фінансова криза досягла України в жовтні 2008 року, а її наслідки відчутні й до сьогодні. З раптовою зупинкою припливу іноземного капіталу і негативним сальдо рахунку поточних операцій, протягом останнього кварталу 2008 року відбулася девальвація національної валюти приблизно на 40 % по відношенню до долара США. У цій ситуації люди кинулися забирати депозити й купувати іноземну валюту. В результаті, банки практично припинили кредитування.

У 2009 році вплив фінансової кризи відчув і реальний сектор: рівень безробіття досяг 9,6 % у порівнянні з 6,7 % у 2008 році, а реальний ВВП обвалився на 15,1 %. У наслідок фінансової кризи, багато кредитних спілок припинили роботу й існування. З 2008 до 2010 обсяг кредитів скоротився на половину (на 51 %), а обсяг депозитів – на 60 %. Для підтримки ліквідності, кредитні спілки змушені покладатися в основному на своїх членів. Проте в нас є підстави вважати, що після кризи стан сектору кредитних спілок покращився. Ті кредитні спілки, які пережили кризу, продовжують роботу навіть за відсутності підтримки з боку Національного банку, Уряду й комерційних банків. Багато з них працюють у невеликих містах і селах. Ряд великих міських кредитних спілок, які мали значні ризики і побудували свої бізнес-моделі на споживчому кредитуванні або мінімізації податків у секторі з низьким рівнем правового регулювання, — не вистояли під час кризи. Скорочення кількості кредитних спілок є позитивним показником процесу їх консолідації.

Ті кредитні спілки, яким вдалося пережити фінансову кризу, мали набагато ширший кредитний портфель, менше ризиків і менший рівень відтоку депозитів і кредитів. Дві найбільші асоціації об’єднують майже 300 кредитних спілок. Нещодавно, з метою самоконтролю в секторі була утворена окрема організація — ПЗВ («Програма захисту вкладів»), членами якої є 50 кредитних спілок. Вона здійснює регулярний контроль за результатами діяльності членів на основі перевірених даних. З метою підтримки ліквідності і рефінансування кредитних спілок була створена наступна структура — Українська об’єднана кредитна спілка (УОКС), яка надає фінансові послуги кредитним спілкам-членам ПЗВ. Порівняння продуктивності членів ПЗВ до загальної по сектору показує, що самоконтроль окуповується. Результати діяльності членів ПЗВ кращі за середні у секторі. У 2010 році члени ПЗВ відновили кредитування та покращили якість кредитного портфелю.

Тенденція розвитку системи саморегулювання у секторі у доповнення до діяльності регулятора Держфінпослуг має бути підтримана Урядом і його партнерами у сфері розвитку. На сьогоднішній день ПЗВ — єдина структура, що здійснює саморегулювання, яка створила систему внутрішнього контролю та аудиту своїх членів. Отже, можлива підтримка із рефінансування з боку Німецько-Українського фонду (НУФ) має бути обмежена членами ПЗВ. Члени ПЗВ були обрані в якості партнерів для співпраці з Volksbank AG Україна (основним акціонером є австрійський холдинг Volksbank International) і фінансовою компанією Ойкокредіт, що фінансується за рахунок голландських джерел. 

Фінансово життєздатні кредитні спілки характеризуються, як правило, добре диверсифікованими портфелями кредитів і депозитів із значною часткою споживчих та виробничих кредитів і сильною базою місцевих членів. Представникам усього сектору потрібно брати приклад з кредитних спілок із високою якістю кредитних портфелів. Такі кредитні спілки також мають високий показник частки резервного капіталу до активів та частки ліквідних активів. Після фінансової кризи відбувається повільне відновлення. Для уникнення нових перегрівів у секторі варто керувати цим процесом відновлення. З цієї точки зору консолідація є важливішою за зростання.

Кредитні союзи повинні збільшити обсяги кредитування сільських малих і середніх підприємств та фермерів. Для дозволу надання кредитними спілками кредитів юридичним особам необхідно вносити зміни до законодавства. У довгостроковій перспективі кредитні спілки можна стабілізувати завдяки покращеній структурі членства та відповідної цілеспрямованості. 

Однією з основних проблем кредитних спілок є відсутність центральних та спільних фінансових джерел для балансування потреб у ліквідності у зв'язку з сезонними коливаннями бізнесу і коливаннями на ринках капіталу. Створення централізованої структури рефінансування УОКС є необхідним елементом у розвитку функціонуючої системи кредитних спілок і це має отримати підтримку. Вимоги з доступу до схем рефінансування повинні бути суворими і обов'язковими. В тісній співпраці з галузевими фахівцями нами було розроблено ряд критеріїв кредитування окремих кредитних спілок.

Наступним кроком, який виходить за рамки даної роботи, є детальна перехресна перевірка цих критеріїв кредитування з критеріями Німецько-українського фонду, а також регуляторними нормами державного регулятора Держфінпослуг та організації, що здійснює самоконтроль — ПЗВ. Таке порівняння є необхідним для підготовки плану реалізації заходів підтримки, а саме - незалежного аудиту УОКС і цільових кредитних спілок. Для полегшення процесу кредитування УОКС окремих кредитних спілок ми рекомендуємо залучати компетентних співробітників Проекту підтримки кредитних спілок, що фінансується GTZ і здійснюється Німецькою федерацією кооперативів Райффайзен (DGRV). 

Оскільки структура УОКС знаходиться ще на початковому етапі свого розвитку, для підтримки процесу рефінансування УОКС Німецько-українським фондом, ми рекомендуємо співпрацювати з Volksbank AG Україна. Напочатку річний обсяг підтримки повинен обмежуватися фактичною здатністю УОКС освоїти цю підтримку та не перевищувати 2 млн євро в перший рік.


Категорія: Кредитний кооператив | Опубліковав користувач: Celvin (16 Жовтня 2012)
Перегляди: 992 | Рейтинг: 0.0/0
Кооперативний рухКооперація у світіКредитний кооператив
Сільськогосподарський кооперативСпоживчий кооперативВиробничий кооператив
Житлово-будівельний кооперативЛюдинаСтартап
Кількість коментарів: 0
Коментувати можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]