Шевченко закликає об'єднуватись



Меню сайта

Пошук

Головна » Публікації » Кооперативний рух

Про кооперативний ідеал


Кооперація є новою формою господарювання, яка може мати успіх лише за умови певної наснаги, морального піднесення учасників цього господарства. У цьому полягає глибока принципова відмінність кооперації від капіталізму.

Капіталізм звертається до грубих і первісних інстинктів людської природи - до інстинктів егоїзму. Жага багатства, жадоба влади, страх перед втратою заробітку - ось основні господарські мотиви людської поведінки в капіталістичному суспільстві.

Людина в капіталістичному ладі перетворюється на слугу капіталу. Але ж капітал - продукт самої людини. Таким чином, капіталізм містить в собі щось протиприродне: річ, створена людиною, стає її власним повелителем.

Кооперація являє собою прямо протилежну систему господарства. В ній панує не капітал, не річ, а людина, особистість. І для успіху кооперації вимагається панування в душі людини не жадоби багатства, а почуття суспільної солідарності.

Ось чому кооперативне господарство вимагає виховання відповідної людини.

Витрачаючи величезні суми на підняття духовного рівня сучасного людства, влаштовуючи бібліотеки, музеї, навчальні заклади, курси, лекції, народні будинки, кооперація діє не тільки за  властивими їй ідеалістичним мотивами, але й за своїм правильно сприйнятим господарським інтересом. Бо для досягнення своїх господарських цілей кооперація повинна створити людину, здатну їй служити.

Ідеалом кооперації є позакласовий ідеал, суспільство, яке не знає соціальної експлуатації.


Кооперативний ідеал цілком реальний; це не компроміс, а певна абсолютна цінність, яку наука повинна точно описати і встановити її дійсну природу. І в цьому випадку, як і в багатьох інших, сіра теорія опинилася позаду бурхливогої життя. Несвідомий розум мас виявився вищим за вчені теорії.

Кооперативний рух не через непорозуміння наскрізь пройнятий ідеалізмом, і я постараюся показати, що кооперативний ідеал не тільки існує, але що це найвищий соціальний ідеал, який тільки може собі уявити безсила людська думка.

*****
Кооперативний ідеал цілком збігається з ідеалом досконалого анархізму. Кооперація заперечує будь-яку владу людини над людиною, владу більшості над меншістю абсолютно так само, як і владу меншості над більшістю.

Кооперація цілком вільна - кооператив нікого не примушує вступати в члени і нікого не затримує в своєму середовищі. Всякий настільки ж вільно входить в кооператив, як і йде з нього.

У кооперативі немає примусової влади. Правління, обране членами, аж ніяк не є такою владою, бо кожен може позбавитися від підпорядкування цьому правлінню, вийшовши з кооперативу. У цьому полягає принципова і основна відмінність між правлінням і урядом. Уряд у демократичній державі (навіть якщо ця держава соціальна) також обирається прямо або опосередковано більшістю громадян, але він є примусовою владою тому, що сама участь у державі не є для кожного громадянина актом вільного волевиявлення.

Весь лад кооперативу в кожен даний момент визначається договорами осіб, що беруть участь у ньому і може бути у всякий момент змінений в бажаному сенсі. Правда, цей лад визначається волею більшості, і меншість повинна схилятися перед цією волею. Тим не менш, воля меншості не пригнічується волею більшості, бо меншість має повну можливість піти з кооперативу і побудувати новий, свій власний кооператив, в якому отримає повний прояв воля тих осіб, які були не згодні з рішеннями більшості членів старого кооперативу.

Таким чином, всі гасла анархізму знаходять собі повний прояв в кооперативі. Кооператив є, отже, організацією анархічного господарства, інакше кажучи, в кооперативі здійснюється найвищий соціальний ідеал.

З точки зору сучасного світогляду, який визнав людську особистість найвищою цінністю світу, абсолютною метою в собі, тільки свобода особистості може бути визнана вищим соціальним ідеалом. Це відкрили аж ніяк не анархісти - це ясно і виразно формулював найбільший представник філософської думки нового часу - Кант, категорично заявивши у своїй «Метафізиці моралі», що існує тільки одне природжене, природне право людської особистості і цим правом є право кожної людини на свободу, незалежність від примусової волі іншої людини. Всі інші права людської особистості є наслідком основного і єдиного, первісного природного права.

Особистість людини є верховною та абсолютною цінністю, метою в собі. Кожна людина є нескінченно складною, унікальною індивідуальністю, яка одного разу приходить у світ, щоб потім назавжди з нього зникнути. Як верховна мета у собі людина не може бути ніколи перетворена в засіб для інших цілей.

У цьому сенсі все людство має не більше цінності, ніж кожна окрема людина. Бо нескінченність не може бути збільшена ні від якого її множення.

«-Уяви, - говорить Іван Карамазов Альоші в« Братах Карамазових », - що ти зводиш будинок долі людської з метою у фіналі ощасливити людей, дати їм, нарешті, мир і спокій, але для цього неминуче мали б замучити всього одне тільки крихітне створіннячко, ось ту саму дитинку, що била себе кулачком у груди, і на слізках її заснувати цю будівлю, чи погодився б ти бути архітектором на цих умовах, скажи і не бреши!
- Ні, не погодився б, тихо промовив Альоша.
- І чи можеш ти припустити ідею, щоб люди, для яких ти будуєш, погодилися б самі прийняти своє щастя на невиправданій крові маленького замученого, а, прийнявши, залишитися навіки щасливими.
- Ні, не можу припустити. »

І, звичайно, інакше не може відповісти жодна людина з моральною свідомістю. Навіть заради всього людства не можна приносити в жертву людську особистість, якою б нікчемною не здавалася окрема людина!

Соціальним ідеалом є такий стан суспільства, при якому нічия особистість не приносилася б у жертву інтересам цілого, при якому всі інтереси були б гармонійно примирені і всі були б однаково вільні. Досконале суспільство є суспільство цілком вільних людей. 

До цього ідеалу прагне людство своїм важким і тернистим шляхом, через кров, насильство і боротьбу. Як далека зірка, ідеал свободи осяває історичний шлях людей і вказує їм мету, до якої потрібно направляти свої зусилля.

У нашу історичну епоху соціальна боротьба йде під знаком інтересів більшості. Трудящі народні маси, експлуатовані незначною групою непрацюючих, прагнуть завоювати свою свободу. Але влада більшості над меншістю все ж є заперечення свободи, і соціальна боротьба не припиниться, поки кожен не стане цілком вільний, поки не зникне яка б то не була влада людини над людиною.

Колективізм, державний соціалізм є організацією суспільства в інтересах більшості. Колективізм припускає сильну державну владу, поглинання волі окремих особистостей волею більшості. Соціалістична держава стоїть набагато вище капіталістичної, в якій меншість панує над більшістю. Але панування більшості над меншістю все ж є запереченням свободи, деспотизмом і насильством.

Соціальний ідеал вимагає цілком вільного суспільства. Але, звичайно, цілком вільне суспільство не є суспільство, позбавлене організації, і у вільному суспільстві одні люди повинні керувати діями інших, а ті повинні виконувати вказівки перших.

Але таке виконання, щоб бути вільним, повинно грунтуватися не на примусі, не на владі керівника, а на вільній згоді виконавця слідувати вказівкам керівника.

Кооператив дає нам зразок вільного суспільного союзу вже в надрах сучасного суспільства, заснованого на насильстві. Правління кооперативу не володіє примусовою владою, але його діяльність істотно важлива для успіху кооперативної роботи; правління організує все господарство кооперативу, вказує завдання та цілі кожного окремого працівника, встановлює взаємну залежність усіх окремих частин і елементів кооперативного господарського цілого, не спираючись ні на який зовнішній авторитет , крім згоди кожного члена кооперативу підкорятися рішенням більшості.
Категорія: Кооперативний рух | Опубліковав користувач: Celvin (30 Липня 2012)
Перегляди: 955 | Рейтинг: 0.0/0
Кооперативний рухКооперація у світіКредитний кооператив
Сільськогосподарський кооперативСпоживчий кооперативВиробничий кооператив
Житлово-будівельний кооперативЛюдинаСтартап
Кількість коментарів: 0
Коментувати можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]